14 лютого Римо-Католицька Церква відзначає літургійну пам’ять святих равноапостольних Кирила та Мефодія – просвітителей слов'ян, заступників Європи, творців слов'янської абетки.

 

Свв. Кирилл и МефодийКирило (мирське ім'я —Костянтин; бл. 827- 14 лютого 869) і його старший брат Мефодій (бл. 820 – 885) народились у м. Солунь (тепер Фессалонікі, Греція) в сім'ї воєначальника.


Кирило отримав освіту у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла ІІІ. Одним з його вчителів був Патріарх Фотій. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, єврейську і арабську мови. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію, брав участь у диспутах з іконоборцями і мусульманами в Сірії, виконував дипломатичні місії.

Мефодій рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов'янами областю Візантії. Прийнявши чернечий постриг, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря.

В 863 у Константинополь прибуло посольство правителя Великої Моравії Ростислава, що просило надіслати вчителів для проповіді Євангелія в країні, яка нещодавно прийняла християнство. Візантійський імператор вирішив послати туди Костянтина і Мефодія. У Великій Моравії брати переклали на слов'янську мову текст Літургії й стали правити богослужіння слов'янською мовою. Тоді ж Костянтином були створені «Проглас» - перший великий оригінальний поетичний текст слов'янською мовою й «Написання про праву віру» - перший досвід викладу слов'янською мовою християнської догматики, що поклав початок створенню слов'янської релігійно-філософської термінології.

Діяльність Костянтина й Мефодія зустріла опір німецького духівництва (у церковному відношенні Велика Моравія була підпорядкована єпископству Пассау в Баварії), що виступали проти слов'янської абеткиа й слов'янської Літургії. Багато хто в ті часи вважав, що є лише три священні мови: єврейська, грецька й латинська, тому тільки цими мовами відправляли Божественну Літургію. У такій ситуації брати Кирило та Мефодій змушені були поїхати до Рима й отримати схвалення свого методу євангелізації Папи Андріана ІІ (867—872). Св. Кирило, молодший брат, прийнявши монашество, невдовзі захворів і помер у Римі, де його поховали в базиліці святого Климентія. Святий Мефодій, ставши єпископом, повернувся до Моравії, отримавши від Папи Андріана ІІ затвердження священних книг, які він переклав старослов’янською мовою.

Усі слов’янські народи, кожний по-своєму, справедливо вдячні святим Кирилові та Мефодію та Папі Андріану ІІ, який затвердив літургійні книги старослов’янською мовою, що мало велике значення для духовного та культурного формування слов’янських народів.

31 грудня 1980 року Святійший Отець Іван Павло ІІ Апостольським Листом Egregiae virtutis проголосив сСвятих Кирила та Мефодія співпокровителями Європи. Цим Його Святість підкреслив, що Європа повинна стати спільним домом для всіх своїх народів.

У західних слов'ян (у Чехії) свято на честь Кирила й Мефодія був установлений в 1349. Обидва брати були канонізовані також Православною Церквою. День святих Кирила та Мефодія відмічається католиками та англиканами 14 лютого, православними та католиками східного обряду 24 травня.

catholic.od.ua