Печать
Категория: Одесский экзархат
Просмотров: 4311
Звезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активна
 

Різдвяне послання владики Василя Івасюка, Екзарха Одесько-Кримського.

Різдвяне Послання

боголюбивим пастирям, монахам та всім вірним Екзархату

Екзарх Василь ІвасюкХристос Рождається! Славіте Його!

I). “Ось Діва (...) породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог” (Мт.1,23). “З нами Бог” в цих словах виражена суть християнства. Святий Августин описує становище людства, порівнюючи його до важко хворого чоловіка, пораненого розбійниками. На щастя тільки Син Божий змилосердився над нещасним, приймаючи людську природу. Ісус став одним із нас, а потім перев’язав рани, полив їх вином та оливою. Отже, Син Божий Ісус Христос є улюбленою Виноградиною та вибраною Оливою Отця Небесного. Вино та Олива є завжди добрим лікарством для важко хворого людства. Вино – це кров Розп’ятого на хресті, а Олива – це присутність Святого Духа, Якого Спаситель посилає в наші серця. Дійсно, надійні ліки застосовує Еммануїл.


Дано Йому ім’я Еммануїл, що значить з нами Бог. Все дуже просто, Господь всюдиприсутній, а значить Він близько до кожного сотворіння; навіть ближче, як ми собі думаємо. Завдяки свобідній волі людина може щасливо жити з Христом і в Христі, а може покинути Бога і дуже далеко відійти від Нього. Пророк Ісайя цю сумну звістку описує так: “Це ваші беззаконня вас від Бога відлучили, ваші гріхи обличчя його від вас закрили, щоб вас не чути” (Іс.59,2). Згрішивши, людина втікає туди де немає Бога, але Господь всюдиприсутній. Отже, гріх це втеча від дійсності, в якій ми живемо, до уявного світу та смерті. 


Ім’я Еммануїл вказує, що Господь вирішив піти за людиною у цей світ темряви для того, щоб подати руку допомоги. Він став одним із нас, співчуває слабостям нашим, випробуваний в усьому та подібний до нас в усьому, крім гріха (пор.Євр.4,15). Еммануїл – це Бог, що став людиною; Еммануїл - це Спаситель, що має силу визволити нас із безвихідної ситуації, звідки немає жодного порятунку. 


II). Тисячу років Україна каже, що “з нами Бог”, а український народ правдиво славить свого Творця. І тому події Різдва Спасителя, Нового Року та Йорданських свят оновлюють душу людини, підносячи її до Господа. Кожного року після святкових днів приходять дні праці з новими труднощами і тому завжди згасає в людській душі світло, отримане від Різдвяних свят. 
Мусимо зауважити, що багато християн шанують традицію, а не саму подію Народження Сина Божого. “Народ цей устами мене почитає, але серце ж їхнє далеко від мене” (Мр.7,6). На превеликий жаль, в ці дні замість прийти на святу Літургію, багато людей просто розпивають спиртні напої, діти від дорослих чують брутальні лайки та бачать бійки, бо немає кому їх повчити. Наслідки дуже сумні: скупі повідомлення засобів масової інформації подають скільки за період свят отруїлося, померло, вбито, спалено... Церковні дзвони кличуть до храму на молитву-подяки, але голос дзвонів проходить мимо уваги багатьох зачерствілих сердець. І це свідчить, що байдужий та закаменілий душею чоловік, хоча й похрещений, дуже далеко втік від Господа. Перед нами священиками відкривається важливе завдання – навчити людей любити один одного та допомогти їм прийняти Спасителя. В іншому випадку, ми священики, стаємо винними за наповнення людських душ легіоном дияволів.  


“З нами Бог”! Шукати Господа на протязі свого земного життя – це обов’язок кожного християнина. В добрій молитві, щиро відспіваній коляді, тайно зробленому доброму ділі милосердя – завжди присутній Христос! Займіться справою порятунку своєї душі і в спокої серця знайдете народженого Ісуса, Котрий з простягнутими до Вас руками хоче пригорнути кожного. Зробити крок назустріч Сину Божому в напрямі Вифлеєму це є наше відповідальне завдання. 


“З нами Бог”! Рік 2007 дуже ясно показує наскільки ми відійшли від Господа, і це всім нам ще раз пригадує Ісус. Кожний з нас був свідком багатьох різних катастроф: війни у світі, зайнялося півтора десятка цистерн з фосфором біля Львова, аварії на вугільних шахтах Донбасу та загибель сотень шахтарів, а особливо катастрофу у Керченській протоці через морську стихію, що затопила 15 морських суден з нафтою, сіркою та іншими вантажами. Наслідки такого забруднення навколишнього середовища та акваторії Чорного Моря для нас і досі є незнані. 


Голодомор 1932-33 років став визнаний Верховною Радою України, як геноцид проти українського народу, тільки через 75 років. Перед обличчям українського народу та всього людства постають правдиві дні скорботи. Історія показує жахливу трагедію свідомого винищення людей. Голодна смерть 14 мільйонів осіб за один рік сталася через навмисно-злочинну конфіскацію в людей всіх зернових запасів та продуктів харчування. Після збирання врожаю на полі завжди залишаються колоски. Люди зморені голодом збирали це колосся. І той хто підібрав п’ять колосків, його судили та відправляли на каторжні роботи в Сибір. Хто ці люди? Це - були наші дідусі і бабусі, прадідусі і прабабусі. 


Київський інститут по дослідженню голодомору 1932-33 років показує один наочний приклад. Фотографія трьох молодих життєрадісних дівчат віком 16 років, одягнених в традиційний український одяг. Через рік після голодомору їхні обличчя трагічно засмучені, а самі вони зовнішньо виглядають на жінок віком шістдесяти років, одягнених в лахміття. Все це торкнулося в більшості українських сільських родин. Через ці події – знаки часу, Господь хоче нам щось сказати та попередити перед іншими небезпеками, що грядуть, а ми повинні почути голос Пастиря з Вифлеєму та піти Йому назустріч.


III). Звертаюся до молодих людей з проханням шанувати своїх батьків, вчителів, рідних та шукати Господа у Вашому житті. У 2008 році Церква підтримує Вас молитовно та заохочує молоде покоління скласти у Церкві свої сердечні прохання перед Господом про розпізнання свого християнського покликання в сьогоднішньому суспільстві. Моліться, ходіть до храму, вивчайте історію свого народу та наповняйте Ваші серця добрими ділами, бо з Вами Бог! 
Звертаюся до батьків та матерів з проханням моліться за Ваших дітей, щоб оминули їхню долю сум і горе, а щастя і радість нехай увійдуть в їхнє життя. Навчіть Ваших дітей робити добро іншим людям, бо з Вами Бог!


Звертаюся до кожного свідомого громадянина України з прохання у любові служити українському народові. Будьте милосердними до людей, котрі звертаються до Вас з проханням про допомогу. Рука щирого чоловіка ніколи не збідніє. Господь буде до Вас завжди милосердним. Любіть Державу Україну в якій ми живемо та будьте братами і сестрами у Христі Господі, бо з Вами Бог!


Пресвята Богородице, навчи нас справжнього знання та мудрості як жити згідно Євангелія у сучасному світі, сповненому неспокою та напруги.  


Передайте моє Архиєрейське Благословення в час Різдвяних Свят студентам, військовим, морякам, хворим у лікарнях, в’язням у тюрмах, а також самотнім людям. 


З нагоди Різдвяних свят і Нового 2008 Року бажаємо Всім щастя, добра, успіху в праці та душевного спокою, бо “З нами Бог”!

Благословення Господнє на Вас!

+ Василь Івасюк
Екзарх Одесько-Кримський

Дано 
дня 19 грудня 2007 року Божого
при катедральному храмі Святого апостола Андрія Первозванного
в м. Одесі, в день Святого Миколая.