Представляємо конспект проповіді о. Іллі, настоятеля Свято-Іллінського монастиря с. Дора, яку він виголосив під час реколекційних наук у храмі святого апостола Андрія Первозванного 30 листопада 2012 року. 

Найбільша хвороба людства – гордість

Дуже часто люди навіть не помічають гріха гордості. Перелюб, обман, злодійство, якийсь інший гріх та злочин ми одразу помічаємо і здатні його усвідомити, а може й розкаятися, але гордість помітити та устидатися набагато важче.

Що таке смирення

Правильна оцінка самого себе, яким я є в дійсності, не таким яким я уявляю себе – це смирення. Але людина часто цього навіть не хоче. Смирення не понижує людину, а знімає з людини маску! Зняти з себе маску і стати правдивим – ось що означає бути смиренним. 

Мусимо стати лагідними як Христос. Боже смирення надзвичайне. Якби у нас була така влада як в Бога – на землі залишилося би дуже мало людей.

Смирення – це ключ, який відкриває, що є в серці людини. Без смирення людина не може себе пізнати! Якщо людина не може пізнати саму себе – яку користі має будь-яке інше пізнання? Смирення — це ліки для душі. Надзвичайно сильні ліки. Святі, коли над чимось трудилися для Бога, завжди починали з смирення.

Найважливіше осягнути смирення. Диявол перше за все хоче забрати в людині смиренний спосіб думання. Від того йдуть всі інші гріхи. Диявол найбільше боїться смирення. Бо тільки одне єдине смирення має владу над ним.

Щоби осягнути смирення треба багато трудитися, в тому числі фізично. Фізичне тіло дуже тісно пов’язано з душею, тому праця людині дуже часто і багато помагає. Коли людина постить, коли виконує різну фізичну працю для Бога і людей, тоді душа з того дуже користає.

Смирення ніколи не було приниженням для людини, а навпаки — вивищує людину, чистить наш зір, слух, очищає наше серце.

Без смирення ані молитва, ані піст, ані милостиня не мають жодної вартості. На які би жертви не йшла людина, але не мала при тому смирення, така людина не має нічого спільного з Господом і всі її труди марні. Не можна позбутися своїх гріхів без смирення.

Правдиве та неправдиве смирення 

Смирення ніколи не погоджується з гріхом. Я приймаю дійсність, яка є, але, можливо, її не повинно бути. Є допуст Божий, а є воля Божа, між ними велика різниця. Змирятися з гріхом не можна. Спочатку позбутися свого гріха, а потім допомагати іншим.

Смирення і прагнення справедливості не суперечать одне одному. Нерідко буває, що ми прагнемо справедливості, це вкладено Богом в нашу природу. Але пімсту залишити Богові. Господь є сумирний, але тим не менше він голосно говорив про неправди, які творилися, він викривав неправди людей, але не переставав їх любити. Відрізняємо людину від її гріху.

Людина тут на землі тільки йде, а що приготує тут на землі, те отримає там. Тому ми нічого не тратимо на землі, якщо людина з Богом – це найцінніше. Не переймаємося тим, що змінити не можемо.

Як стати смиренним 

Смирення божественне і незбагнене. Людина має вважати свого ближнього за кращого від себе. Це — початок смирення. Чистити мислення, шліфувати, насадити в своєму житті багато добрих думок. Це допоможе осягнути смирення. Читаємо дуже багато мудрих книг, а не можемо утримати добрі думки про іншу людину.

Від людини залежить не так вже й багато, може десь 97% Господь робить за нас, нас живить і рухає Господь. Навіть добрі думки виходять від нього, треба тільки їх прийняти, слідувати і тримати при собі, але навіть це виявляється часто дуже складним для нас.

Вчимося від смиренних. І віру, і смирення треба побачити в житті реальної живої людини, і тоді буде легше навчитися від неї, перейнявши ці позитивні якості.

Текст по-русски: Наибольшая болезнь человечества — гордость