Рейтинг:  0 / 5

Звезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активна
 

Священник Ігор ТарасХоча людей не питають, яким хочуть бачити священника, очікують вони від нього святості. Для багатьох стало байдуже, який буде священник. Але від святого священника залежить святість села, міста, добробут і панування Ісуса в серцях і родинах.

Якого священника потребують люди

Священник Ігор Тарас

 

Хоча людей не питають, яким хочуть бачити священника, очікують вони від нього святості. Для багатьох стало байдуже, який буде священник. Але від святого священника залежить святість села, міста, добробут і панування Ісуса в серцях і родинах.

 

Дякую моєму духівнику о. Василю Іваніву ЧНІ, який навчив мене жертовно служити Богу і людям. Він сам гідно відповів на покликання Бога і навчив інших.

 

Прикладом жонатого священника, який цілковито віддався Богу, є для мене екзорцист о. Василь Пантелюк, який всім нам, священникам, одруженим і неодруженим показав, що ласка Божа творить чудеса, якщо співдіяти з Богом.

Люди потребують священника Віруючого

Щоб те про що проповідує, було видно по його ділах. Чи живе священник Богом. Відчуває, що перебуває він в обіймах Бога. Священник повинен відчувати, що Бог його любить і не залишить. Очі священника повинні бути очима доброти Бога і своїм Божественним поглядом він мусить народжувати до віри кожного, хто подивиться в очі його душі.

 

Люди бачать чи священник живе молитвою, чи вона важлива для нього самого. Словом Божим священник має жити і переносити його в життя інших людей.

 

Люди бачать всі слабкості священника, коли він не надіється на Бога, але на себе, поводиться так як би не вірив в Бога. Люди це прощають, бо розуміють, що священник має певні проблеми.

 

Але люди очукують, що священник це людина Божа, яка має силу перемінитися. Має власного сповідника, духовного керівника, відкриває Святе Письмо і перемінює себе. Погано, коли священник не змінюється, не піддається „обробці” Духа Святого.

 

Священник є людиною, котра потребує стільки опіки як і кожна людина котрій він служить. Для того служіння має бути взаємним, священник людям, а люди священнику. Люди мають полюбити свого душпастиря, тоді він почується більш зобов’язаний. Щиро любити - це змусить ставати святішим, кращим. Треба змушувати священника до перемін, розуміючи, що це грішна людина, котра прийняла на себи великий дар служіння.

 

Іноді влада над людьми набирає авторитарний характер, а навіть диктаторський. Священник забуває, що має служити, а хоче панувати. І в цьому проявляється грішна природа. Парафія замість спільноти стає фірмою священника. "Священник мусить бути чуттєвим і прислухатися, люди кажуть, що їм потрібно. Священство - то не панування, ані не старшування над кимось, а це є служіння тій громаді, над якою він поставлений", каже ієромонах Рафаїл (Роман Турконяк).

 

Покора священника це служіння, він має розуміти свою слабкість. Часом він є слабший від бабці, яка неустанно молится. Священник має вчитись жити в обіймах Бога. Віруючий і практикуючий священник, це велика підтримка для спільноти.

Люди потребують священника-отця

Отцями не народжуються, а ними стають. Люди шукають в священнику отця. Але можуть не знайти. Не в біологічному значенні але духовному, психологічному, моральному. Правдивий батько не позволить собі носити дорогий годинник, якщо будуть голодні його діти. Або який батько не охрестить, не повінчає, не висповідає, не запричащає. Священник має бачити в кожній людині сина, дочку. Відразу після свячень священник очікує, що люди будуть називати його отцем. І люди так називають. Але чи ми можемо себе вести як ті, котрі дають життя, бути – отцями, батьками.

 

Сьогодні потрібні відповідальні священники. Священників багато але не всі народжують і підтримують життя. Ісус потребує відповідальних отців, бо через нас Ісус зустрічається з людьми, щоб провадити їх до Царства Божого. Люди шукають і тужать за відповідальними отцями. А не тільки служителями культу, котрі би справляли, треби за відповідну винагороду. Одразу батьківство деградує, батько стає вітчимом, в очах батька долар, діти бунтуються, пишуть статті в Інтернет, викликають ТСН. Дітей не треба зразу бити прес конференціями чи прокляттями. Бо це наші діти, якщо ми проклянем, накричимо, вони не перестануть бути нашими дітьми. Ми за всіх охрещених несемо відповідальність.

 

Людина має приходити до Храму, як до дому Отця Небесного, як до свого дому. Там повинна навчитись розмовляти, ходити, споживати страву. Священник як отець, Церква як мати, повинна прийняти людину незалежно від її статків. Ісус утожсамлює себе з бідними, голодними, ув’язненими. Від того, якою бляхою буде покритий Храм, не залежить чи там буде правдиве отцівство. Батька, котрий любить гроші більше ніж дітей ми називаємо негідним батьком. Так і є з духовним батьківством. Ціль не освячує середників.

Священник повинен бути служитель Бога

Навіть якщо священник будуватиме храми, уділятиме святі Тайни, але буде далекий від Бога, він не є в повноті священником. Священник помазаний і освячений Святим Духом для участі у священстві Ісуса Христа, а не для своїх інтересів. Що робить священник, то робить Ісус. Христос служить, і священник якщо не буде служити, то нічого він спільного з Христом немає. Христос дає, а не бере.

 

Завдяки священнику люди слухають, люблять Бога, живуть вірою. Добре приготовлена проповідь збагачує віру в Бога.

 

Де є священник там є Євхаристія, сповідь. Щодена Євхаристія дає можливість людині перебувати в єдності з Богом. Священник без щоденної літургії тратить силу в боротьбі зі злом, зі спокусами. Священник служитель Бога. Він не соціальний працівник, не будівельник, не фінансист, а служитель Бога. З поміж людей взятий для служіння Богу. Бо інакше священиче життя втратить свій сенс. Священник повинен мати в серці Божий вогонь.

Священник ніколи не належить до себе, а Богові і людям

Слова Освячення мають бути життям священника, який відає себе так, як віддав себе Ісус. Священник має дякувати за багато дарів, які він отримав - за дар віри, якої є проповідником, а також - за дар священства.

 

Священиче життя має сенс, коли зуміє вчинити з себе дар, віддаючись спільноті, а також служачи кожному, хто його потребує. В іншому випабку – висвячений, але не зреалізований священник починає надуживати алкоголем, курінням, це все проявляється через те, що не використано своїх талантів.

 

Як і Ісус очікував від своїх Апостолів, так і народ Божий очікує від свого священника служіння. Тіло Христове, було видане «за життя світу». Священник стає проповідником таємниці спасіння. Але сам священик мусить відчувати на собі спасіння.

 

Священник перший внутрішньо діткнутий ласкою, яка, піднесла з приземності, до синівства (Гал. 4,6; Рим. 8,15). Священник повинен бути перший на дорозі святості. Священник має бути вірною людиною Христа. Допомагати людям в дорозі до Божого Царства. Заражати людей Духом Святим в радості і в любові. Люди хочуть бачити в нас Христа і мають на це право, а ми прийняли обов’язок служити людям. Священник має бути міцний (духом), який знає що робить і впевнено виконує волю Божу, має свідчити своїм прикладом про живого Бога. Віддати своє життя цілковито Христу, утожсамитись з Христом. Священник є прикладом спасіння своєї душі і душ всіх вірних.

 

Для чого Бог вибрав нас священників, щоб ми зрозуміли свою слабкість і були знаряддям в руках Бога. Ісус тихий і покірний серцем, і цього очікує від свого священника. Ісус хоче спасти світ, людину через священника, від диявола, гріха, смерті, прокляття.

 

Такого священника потребує Ісус і такого священника потребують люди.

 

Ієрей Ігор Тарас

Комментарии   

+6 #4 Віктор 12.05.2012 23:55
Цитирую олег m:
потрібні реформи у церкві щоб єпископи прислухались до священиків та щоб кожний архиєрей що 5 років відвідував кожну парохію а не влаштовували архиєрейські служби у великих церквах
Те, що у великих церквах служать Літургії це добре, я б так категорично не висловлювався. Хочу тільки доповнити сказане вами щодо візитацій на парохії. Важливо, щоб такі візитації мали зміст не тільки відслуження Літургії та участі Єпископа у храмовому святі, але також вникнення у проблеми даної парохії і не на словах, а на ділі її підтримка.
Цитировать
+14 #3 bohdan 11.05.2012 15:33
Знаю о. Ігоря Тараса 5 років. Він є дуже добрим, чесним, відповідальним священиком до якого завжди можна звернутися за порадою. Вважаю, що написане у статі можна великою мірою віднести до о. Ігоря. Дякую Вам, отче, що Ви є з нами в Одесі!
Цитировать
+9 #2 олег m 09.05.2012 14:05
потрібні реформи у церкві щоб єпископи прислухались до священиків та щоб кожний архиєрей що 5 років відвідував кожну парохію а не влаштовували архиєрейські служби у великих церквах
Цитировать
+20 #1 Одеситка 09.05.2012 13:02
Священник дiйсно повинен бути служителем Бога,брати приклад з Господа нашого Iiсуса Христа,пiдтримувати людину,вчити,вказувати людинi вiрний шлях,але головне це мати любов у серцi i терпiння.Ця стаття дiйсно вiдкривае яким повинен бути священнослужитель.Дай Боже здоровья та процвiтання священникам храму Андрiя Первозваноого та iншим добропорядним у iхнiй працi!
Цитировать